28
квітня – Всесвітній день охорони праці.
Девіз
2013 року – Запобігання професійним захворюванням
Наказ про організацію та проведення тижня безпеки праці в школі http://school15bch.at.ua/load/0-0-0-19-20
ЗВЕРНЕННЯ
Організаційного комітету з підготовки та проведення
у 2013 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
За ініціативою Міжнародної організації праці (МОП) для привернення уваги
світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на
робочому місці щорічно, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу 28 квітня
відзначають Всесвітній день охорони праці. Україна відповідно до Указу
Президента від 18 серпня 2006 року № 685 також відмічає цю дату.
Метою заходу є привернення уваги
суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання, громадських
організацій до проблеми збереження життя і здоров’я працівників та культури
охорони праці в Україні.
Девіз Всесвітнього дня охорони праці
у 2013 році за рекомендацією Міжнародної організації праці – Запобігання
професійним захворюванням.
Зараз рівень професійної
захворюваності є серйозною медико-соціальною та економічною проблемою
глобального масштабу. За оцінкою МОП із 2,34 млн. смертей на робочому місці 321
000 стається внаслідок нещасного випадку. Причиною 2,02 млн. смертельних
випадків у світі (або 5500 смертей на день) є різні види професійних
захворювань.
Щорічно в світі реєструється близько
260 млн. випадків професійних захворювань. Економічні втрати внаслідок
професійних захворювань складають близько 4 % національного валового продукту.
В Україні щороку реєструється від 5
до 8 тис. професійних захворювань та до 10,5 тис. нещасних випадків на
виробництві. Порівняно з даними деяких країн Європи та світу в Україні
показники захворюваності значно нижчі, хоча умови праці значно
гірші. Перш за все пояснення цьому парадоксальному явищу – недосконалість
чинної в Україні системи виявлення професійних захворювань, невизнання принципу
пріоритетності медичного обслуговування працюючого населення, відсутність
сучасного діагностичного обладнання. Отже очевидно, що в Україні офіційна статистика
виявляє лише верхівку айсберга професійної захворюваності, більша її частина
свідомо чи не свідомо не реєструється. Держава несе значні економічні збитки, пов’язані з відшкодуванням втрати
працездатності, інвалідності, лікуванням потерпілих внаслідок професійних
захворювань. У цілому по Україні тільки 29,1% об’єктів відповідають вимогам санітарних норм.
Зростання рівнів професійної захворюваності також пояснюється недостатньою
увагою до додержання вимог чинного законодавства та технологічної дисципліни,
різким скороченням коштів на охорону праці, а також низьким рівнем виробничої
та особистої гігієнічної культури. За останні 20 років у країні система профілактичної медицини на виробництві, що
існувала раніше, була зруйнована, кількість лікарів зменшилась більше ніж у 10
разів, кількість пунктів охорони здоров’я на підприємствах стала меншою ніж у
1928 році, погіршилась якість медичної допомоги працюючим, не реалізуються
профілактичні технології із запобігання виробничо-обумовлених і професійних
захворювань.
Недосконалість системи профілактики
професійних захворювань дуже негативно впливає не лише на працівників та їхні
родини, але й на суспільство в цілому. Мова йде про економічні втрати через
зниження продуктивності праці та збільшення навантаження на систему соціального
забезпечення. При цьому слід зауважити, що профілактика професійних захворювань
набагато ефективніша і менш витратна, ніж лікування або реабілітація
потерпілих. Саме тому держава повинна зробити конкретні кроки, щоб розширити
можливості профілактики професійних захворювань.
Охорона життя і здоров’я працюючих
від впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників має важливе соціальне
значення, адже здоров’я працівників є національним багатством держави, оскільки
безпосередньо впливає на працездатність людини, а відтак – на її добробут і
подальший розвиток держави.
Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення
гармонійного розвитку суспільства, а збереження здоров’я та життя працівників залежить
від кожного, хто бере участь у трудовій діяльності. Тому важливо пам’ятати, що
дотримання законодавства у сфері охорони праці, розвиток культури охорони праці
у суспільстві стане запорукою збереження здоров’я працівників та найціннішого –
людського життя.
|