Шляхи організації науково-методичної роботи

          Аналіз практи­ки свідчить, що значна кількість викладачів відчуває ускладнення в організації навчально-виховного про­цесу, допускає серйозні по­милки під час проведення навчальних занять.

Основний шлях суттєво­го поліпшення рівня про­фесійної майстерності пе­дагогів, їхньої компетент­ності та ерудиції – це, побудо­вана на науковій основі, си­стема методичної та експе­риментальної роботи. Головне в методичній роботі - надати реальну, дієву допомогу всім членам педагогічного колективу.

Варто зазначити най­більш суттєві негативні явища в організації методичної робо­ти: одноманітність організаційних форм, методів і прийомів; недо­статнє врахування індивідуальних особливостей і можливостей учасників навчально-виховного процесу; слабкий зв'язок теорії з практикою; незадовільна на­вчально-матеріальна база; від­сутність конкретної мети; недо­статня увага до організації експе­риментальної, дослідницької ро­боти, тощо.

Структура науково-методичної роботи складається з взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, які відповідають цілям і завданням, що стоять перед  ПТНЗ та втілюються у різних формах, методах і засобах.

 У професійно-технічному навчальному закладі здійснюється колективна та індивідуальна методична робота. Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників. 

Педагогічна рада — вищий колегіальний орган професійно-технічного на­вчального закладу, який координує питання навчально-виховної, навчально-методичної і навчально-виробничої діяльності.

Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні фор­ми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принци­пових питань діяльності професійно-технічного навчального закладу.

Організація проведення педради складається з таких блоків:

o   тема педради, яка відображає комплекс сучасних освітніх проблем;

o   питання, проблеми, що виносяться на обговорення, які повинні відповідати темі;

o   методи аналізу теми, що застосовуються керівником під час проведення педради і повинні містити системне застосування проблемно-пошукових методів;

o   прийоми взаємодії учасників педради з гнучким використанням авторитарних або демократичних способів взаємовпливів у  будь-якій ситуації;

o   оригінальність форми проведення педрад, яка може бути словесно-інформаційною з використанням сучасних інформаційних технологій (комп'ютер, відеотехніка і под.);

o   управлінсько-педагогічні знахідки — прийняті колегіальні управлінські рішення під час проведення педради, що сприяють перспективному розвитку навчального закладу і чітко спроектовані на корекцію перспективного плану роботи.

Отже, за умов реформування системи ПТО й демократизації управління,   педрада стала поліфункціональною.

 Серед функцій, які вона виконує, чітко окреслено такі:

• планово-прогностична;

• мотиваційно-цільова;

• діагностична;

• комунікаційна; методична.

За цільовою установкою можна виокремити педради:

• науково-педагогічні;

• психолого-педагогічні;

• тематичні;

• проблемні.

У процесі демократизації життя, в управлінні науково-методичною роботою частина повноважень адміністрації навчального закладу і педагогічної ради делегується до колегіальних органів - науково-методичних рад.   Науково-методична рада бере активну участь у плануванні науково-методичної роботи  та в практичній організації науково-методичної роботи в навчальному  закладі.  Науково-методична рада працює як дорадчий орган при педаго­гічній раді, але, в разі прийняття запропонованих науково-методич­ною радою рекомендацій, на педагогічній раді навчального закладу, вони стають обов'язковими для  виконання  членами педагогічного колективу.

Виділимо основні функції  науково-методичної ради.

    Організаційно-педагогічна:

·        сприяти пошуку та використанню в навчально-виховному процесі сучасних організаційних форм,   методів  і прийомів навчання й виховання, нових освітніх технологій;

·        створювати колектив однодумців, які б працювали над постійним професійним самовдоско­наленням, підвищенням, продук­тивності педагогічної праці;

·        здійснювати загальне ке­рівництво методичною, науковою, інноваційною діяльністю (прове­дення науково-практичних конфе­ренцій, семінарів, практикумів, круглих столів, методичних кон­курсів, виставок, предметних тижнів і под.);

·        розглядати плани, програми, проекти всіх підрозділів методич­ної роботи, їх затвердження;

·        координація діяльності з пи­тань методичної роботи з іншими підрозділами професійної освіти;

·        організація   самоосвітньої роботи  педагогів,    самовдоско­налення   й самореалізація їхньої особистості;

·        організація цілеспрямованої роботи з молодими спеціалістами;

·        проведення первинної екс­пертизи стратегічних освітніх до­кументів (програм, навчальних планів тощо).

Інструктивно-методична:

·        інструктаж та консультуван­ня педагогів з питань виконання нормативних, директивних доку­ментів, організації навчально-ви­ховного процесу;

·        оперативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки, кращий педагогічний досвід педагогіч­них працівників.